Дослідження зв'язало частоту випорожнень із загальним здоров'ям
Здоров'я
Те, як часто людина ходить до туалету, може багато сказати про стан її здоров'я. Про це свідчить дослідження, опубліковане 2024 року.
Як проводили дослідження
Команда з Інституту системної біології (ISB) порівняла частоту випорожнень із демографічними, генетичними та медичними даними людей. Учасників було 1425, і всі вважалися загалом здоровими: без хвороб нирок чи кишківника, як-от синдром подразненого кишківника або хвороба Крона.
Люди самі повідомляли, як часто ходять до туалету. Дослідники поділили їх на чотири групи. Запор означав один-два випорожнення на тиждень, низька норма — три-шість на тиждень, висока норма — від одного до трьох на день. Діарея — чотири й більше рідких випорожнень на день.
Вчені проаналізували метаболіти й хімічний склад крові, гени та мікроби у зразках калу.
Золота середина
Найздоровішими були ті, хто ходив раз або двічі на день. Цю частоту називають «золотою серединою». Надто часті або надто рідкі випорожнення пов'язувалися з різними прихованими проблемами.
Рідше ходили здебільшого жінки, молодші люди й ті, хто мав нижчий індекс маси тіла. Але й з поправкою на ці чинники запор і діарея чітко асоціювалися з проблемами в організмі.
У людей із діареєю частіше траплялися бактерії, які зазвичай живуть у верхніх відділах травного тракту. У крові таких учасників знайшли біомаркери ушкодження печінки.
Що відбувається при запорі
У зразках тих, хто ходив рідко, було більше бактерій, пов'язаних зі зброджуванням білків. Це відома небезпека запору.
Біоінженер Йоганнес Джонсон-Мартінес із ISB пояснює механізм. Коли кал надто довго залишається в кишківнику, мікроби витрачають усю доступну клітковину. Потім екосистема переходить на білки, і виникають токсини, які можуть потрапити в кров.
У крові таких пацієнтів справді знайшли побічні продукти цього процесу. Особливо багато було індоксилсульфату, який може пошкоджувати нирки. Команда вважає це можливим доказом причинного зв'язку між частотою випорожнень і здоров'ям.
Чи можна щось змінити
Мікробіом змінюється швидше, ніж думають. У німецькому дослідженні 2025 року неактивні дорослі почали силові тренування двічі чи тричі на тиждень. Найбільше силу наростили ті, у кого за вісім тижнів помітно змінився склад кишкових бактерій.
Учасники із «золотої середини» їли більше клітковини, пили більше води й частіше займалися спортом. У їхніх зразках було багато бактерій, що зброджують клітковину.
Автор-кореспондент роботи, мікробіолог Шон Гіббонс, сказав ще 2024 року: «ненормальна частота випорожнень може бути важливим чинником ризику розвитку хронічних захворювань». Дослідження опубліковане в журналі Cell Reports Medicine.
Джерело: ScienceAlert